March 30, 2018

Шри Ланка


Через 2 тижні після завершення поїздки точно знаєш, що тобі подобалось і чого не вистачає. Таке невпинне відчуття природи навколо.

Поволі змиваючи з себе засмагу я найбільш чітко пам’ятаю, навіть не сонце і спеку а саме звуки. Які наповнювали кожен день від 6 ї ранку і но пізнього вечора. Звукі птахів, хвиль, вітру в листі пальм, звуки папуг та павлінів. Сигнали туктукерів і автобусів за якими я почав уже сумувати. Ланкійська попмузика і молитви з храмів. Смішний акцент англійської і бряжчання металу від приготування коту. А ще наша дружня компанія і пригоди. 

Для відчуття смаку коротеньке відео про наші перші тижні на острові. Хочу подякувати моїй дружині Марині за візуальний контент, мене б просто не вистачило на монтаж і на те щоб знімати кожен день). Але зараз неймовірно цікаво все ще раз подивитись). 

 

Країна - острів це передусім взаємодія з океаном. Який кайф щодня бачити перед собою синій простір який з'єднується з небом. Уявіть, як круто щодня милуватись океаном, мати можливость пірнати в хвилі і гойдатися на них протягом днів і тижнів. 

В засніжених містах не вистачає зелені і барв випеченого піску і глини. Не вистачає кольору коконата та карі, жовтокоричневих кольорів підсмаженого коту ротті та яскравого ананасу. Зрозуміло що це все прийде з весною і літом, але до них ще так далеко. 

Іноді я ловлю себе на думці що у наших містах забагато супермаркетів, ти сам пакуєш все у кошик і лише на касі маєш короткий діалог з продавцем. Мені хочеться такої провінційної взаємодії між людьми, діалогу на будь якій вулиці, колориту районних базарів та калькуляції покупок в стовпчик чи на старенькому калькуляторі. Насправді це чудово, ми просто забули, як класно мати знайому бабусю яка торгує яблуками знає як тебе звати і за звичкою кладе тобі на одне бельше бонусом. Я не скажу що у Шрі Ланці кругом були такі щедрі люди) але мені подобалася, власне, взаємодія. Ну і звичайно океан - він причина всіх польотів у Азію. Навколо нього все закручено. 

У Шрі Ланці без перебільшення одні й з найбільш придатних пляжів для відпочинку. Дуже велика кількість купабельних місць, довжелезних малолюдних узбережь вздовж малопопулярних курортів. Наприклад на тому ж таки Балі стихія потужніша і далеко не кругом можна поплавати. Ще на Шрі ідеально вчитись сьорфінгу, це досить дешево і є дуже велика кількість різноманітних спотів. Починаючи від піни і завершуючи величезними 2 метровими хвилями яі розбиваються об скелі. 

Єдиною і ключовою прикрістю і мінусом нинішньої Шрі Ланки є те що місцеві починають дуже нагліти. І часто ведуть себе абсолютно аморально у тому розумінні, що стосується цін і послуг. Майже за все де не має ціни доводиться торгуватися. Навіть банально в автобусі часто хочуть надурити на кілька десятків рупій. В великих містах можна зустріти хелперів які покажуть дорогу до найкращого магазину з спеціями або чаєм. До найдешевшого за їхніми словами. А потім обовязково попросять тебе щось для них купити. Зазвичай алкоголь. Тобі, що шкода поставити пляханчик за 50 гривень? Тут головне попередній досвід і кілька днів акліматизації і вивідування цін. 

А ще у Шрі ланці дуже цікаво з географією і відстанями. Місцеві абсолютно не орієнтуються у картах і поїзку в сусіднє місто на 30 км можуть називати справжньою подією. Продукти які виробляють або ростуть за 50 км можуть бути дифіцитними або на них просто не сезон у цьому місті. 50 км це ж далеко, ніхто везти не буде.

Як і кругом там є хороші люди, переважно ті що десь були і щось бачили. От скажімо працюють в Арабських Еміратах. Думаю стає краще зрозумілим у порівнянні і після арабських країн європеєць з Польщі чи України вже не видається таким багатієм. 

Для мене Шрі назавжди лишиться країною сьорфінгу, жовтих кокосів, смачного карі та неймовірних гір але про це в наступній історії...

 

ФОТОГАЛЕРЕЯ